Розробка К. І. Петренко, М. П. Кулик,

Дніпропетровська обл., м. Жовті Води

КОНФЕРЕНЦІЯ ДО 300-річчя З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ М. В. ЛОМОНОСОВА (ПО3АКЛАСНИЙ ЗАХІД)

Вікторина «Що? Де? Коли?»

Цілі: дати короткі відомості про історію створення хімії як інтернаціональної науки; познайомити учнів з життям і науковою діяльністю         М. В. Ломоносова; підкреслити значення його робіт.

Обладнання: портрети вчених; плакати з висловлюваннями                            М. В. Ломоносова «Мій спокою дух не знає», «Моя хімія — фізична», «Для користі суспіль­ства, коли радісно працювати»; реферати, присвячені наукової діяльності М. В. Ломоно­сова; перелік праць М. В. Ломоносова з хімії: «Фізична дисертація про розходження зміша­них тіл, що полягає у зчепленні корпускули», «Елементи математичної хімії», «Досвід теорії про нечутливі частки тіл і взагалі про причини приватних якостей», «44 замітки про зчеплення і корпускул», «276 заміток з фізики й корпуску­лярної теорії», «Про дію хімічних розчинників», «Про хімічні розчини взагалі, міркування Ми­хайла Ломоносова», «Про металевий блиск», «Міркування про причину тепла й холоду», «Ди­сертація про народження й природу селітри», «Слово про користь хімії», «Плани й матеріали до курсу фізичної хімії», «Вступ до справжньої фізичної хімії», «Досліди фізичної хімії, частина перша, емпірична», «Програми й лабораторні записи фізик-хімічних дослідів».

Все испытал и все проник.

А.С. Пушкин

Соединяя необыкновенную силу воли с необыкновенною силою

понятия,  Ломоносов обнял все отрасли просвещения. Жажда

науки была сильнейшею страстию сей души, наполненной

страстей. Историк, ритор, механик, химик, минералог,

художник и стихотворец — он все испытал и все проник...

А. С. Пушкин

Ломоносов был великий человек… Он создал первый университет.

Он, лучше сказать, сам был первым нашим университетом.

А. С. Пушкин

Прославиться всяк может подвигами, но ты был первый.

Самому всесильному нельзя отнять от тебя того, что дал.

Родил он тебя прежде других, родил тебя в вожди, ислава

твоя есть слава вождя.

А. Н. Радищев

ХІД ЗАХОДУ

Учитель. 19 листопада 2011 року виповнюється 300 років від дня народження геніального російського вченого Михайла Васильовича Ломоносова, працями якого в Росії був закладений фундамент різних галузей науки й техніки.

Учений-натураліст, поет, що заклав основи сучасної російської літе­ратурної мови, художник, історик, поборник вітчизняної освіти, розви­тку науки й економіки.

Характерною рисою, що зближує Ломоносова з нашим часом, є практична спрямованість творчості великого вченого. Людство збері­гає вдячну пам'ять про нього, ім'я М. В. Ломоносова увічнено в Історії вітчизняної та світової науки, у культурі й освіті.

Історик. Михайло Васильович Ломоносов народився 19 листопада 1711 року в селі Денисівка біля м. Холмогор, за 80 км від міста Архангель­ська в родині рибалки-помора Василя Дорофійовича Ломоносова. Під час далеких і важких подорожей з батьком на вітрильному судні «Чайка» Ломоносов знайомиться не тільки з могутньою північною природою, але й із виробництвами, наприклад соляними варницями Білого моря й Вавчузькою верф'ю. У післяпетрівську епоху цікавився промисловістю, торгівлею й технікою. Першими вчителями Михайла Васильовича Ломоносова були могутня північна природа й безупинна людська праця.

Грамоти він навчався в односільчанина Івана Шубного. Юнак роздо­був кращі тогочасні книги: «Граматику» Смотрицького й «Арифметику» Магницького, що містила в собі, крім курсу початкової математики, ві­домості з фізики, географії, астрономії й навігації. Ці книги Ломоносов згодом назвав «воротами своєї вченості». Із цими книгами він ніколи не розставався, носив скрізь із собою й, постійно читаючи, «витвердив їх напам'ять».

Жага знань спонукала Михайла Ломоносова піти з будинку в мороз­ну ніч у грудні 1730 р. На початку січня 1731 р. М. В. Ломоносов прибув у Москву, де вступив у єдиний вищий навчальний заклад того часу — Слов'яно-греко-латинську академію, видавши себе за сина дворянина. Жити й учитися було дуже важко. Він писав про несказанну бідність: «Маючи один алтин удень платні, не можна було мати їжу більше як на грошик хліба й на грошик квасу, інше на папір, на взуття та інші потре­би. У такий спосіб жив я п'ять років і наук не залишив».

У 1735 р. у числі кращих учнів Ломоносов був відправлений до Петербурзької академії наук, заснованої Петром І. Тут Михайло Ломоносов почав навчатися німецької мови, латини, математики, риторики, гео­графії, історії й танців. Заняття з математики включали й фізику. Через рік у числі трьох найбільш здібних студентів він вирушає в Німеччину для вивчення гірничої справи.

Філософ Християн Вольф, у якого Ломоносов вивчав фізико-математичні науки, так атестував його: «Парубок, із прекрасними здатностями... Анітрошки не сумніваюся, що... згодом, після повернення на батьківщину, може принести користь державі...»

У 1741 р. Ломоносов повернувся до Петербурга. У 1742 р. його за­раховують у штат співробітників Петербурзької академії наук, а в 1745 р. затверджують професором хімії.

Xімік. М. В. Ломоносова можна справедливо назвати не тільки першим російським фізико-хіміком, але й першим фізико-хіміком узагалі.

До Ломоносова хімія, на противагу фізиці, багатьма вважалася не наукою, а мистецтвом. Ломоносов уперше визначив хімію як науку про перетворення речовин.

У 1748 р. після запеклих зіткнень із академічним начальством він домагається відкриття першої в Росії наукової та навчальної хімічної лабораторії.

Фізик. У 1748 р. Ломоносов сформулював закон збереження й руху матерії: «Всі зміни в натурі, що трапляються, такого суть стану, що скільки чого в одного тіла відніметься, стільки додасться до іншого…Цей загальний природний закон природи простирається в самі правила руху...»

Географ. У 1758 р. він очолив Географічний департамент Академії і наук, у якому готували російських картографів і геодезистів. Ломоносов сконструював однодзеркальний телескоп нового типу й сам був присут­ній під час дослідних виплавок скла «для одержання великого дзеркала в рефлекторі», він винайшов трубу для бачення в темряві. У1761 р., здій­снюючи астрономічні спостереження, установив наявність атмосфери на Венері. Запропонував закидати,у верхні шари атмосфери самописні метеорологічні прилади з допомогою особливої «аеродромної машини», удосконалював водяні двигуни й насоси.

Художник. У 1746 р. граф Воронцов, повернувшись із подорожі по Європі, привіз італійські мозаїчні картини. їх вразили краса й добірність                          М. В. Ломоносова, і він прийняв рішення: створити мозаїку не з природних матеріалів, а зі штучно пофарбованого скла.

Ломоносов вивчив матеріали про античні мозаїки, провів численні досліди й одержав у результаті всі необхідні кольори для мозаїки, що ні в чому не поступалася римській.

Понад 17 років свого життя Ломоносов присвятив дослідження у сфері склоробства. Він розкрив секрети виготовлення непрозорого пофарбованого скла (смальти). На спеціально побудованій фабриці він виконав мозаїчну картину «Полтавська баталія» (ця картина зні ходиться в стародавньому будинку Академії наук у Санкт-Петербурзі). Разом з учнями створив 40 мозаїчних картин, з яких збереглась 2 дві — в Історичному Музеї, Москва; вісім — у Державному Російське му Музеї, п'ять — в Ермітажі, дві — в АН, три — у музеї Ломоносов, одна — у м. Пушкіні.

Металург. З ім'ям Ломоносова пов'язаний розвиток гірничозаводської справи й металургії. У своїй книзі «Перші підстави металург й рудних справ» він не тільки навів різні рецепти в галузі металургії, а й науково обґрунтував процеси, пов'язані з виплавкою металів і видобуванням руд. На цій книзі виховувалися сотні чудових російських металургів і гірських інженерів.

Літератор. М. В. Ломоносов багато зробив для перетворення російської мови. Він перший глибоко оцінив багатство, міць, виразність і красу великої російської мови. Він писав: «Мова наша небесна краса «У ній пишнота іспанської, жвавість французької, міцність німецької, ніжність італійської... стислість грецької й латинської мови». М. В. Ломоносов створює ряд практичних посібників, необхідних для широке літературної підготовки діячів російської культури. Першим посібником була «Риторика» — друковане керівництво в Росії з теорії літератури й ораторського мистецтва. Ставши настільною книгою для декілька поколінь, «Риторика» Ломоносова виховувала почуття боргу, справедливість і любов до батьківщини.

Велике значення в історії російської культури відіграла складена Ломоносовим «Російська граматика», що витримала 14 видань і не втратила наукового значення до нашого часу.

Бєлінський назвав Ломоносова батьком російської поезії. М. В. Гоголь писав: «Ломоносов знаходиться попереду наших поетів, як вступ попереду книги».

Гарні звучні оди Ломоносова. Багато поколінь захоплюється натхненними рядками. «Оди на день сходження на всеросійський престо її величності государині імператриці Єлизавети Петрівни 1747 року»

(Читає уривок.)

Історик. Чим би не займався Ломоносов — фізичними чи хімічними дослідами,поезією чи географічними дослідженнями, завжди рушій пою силою його творчості було патріотичне прагнення працювати н благо батьківщини. У чудовому творі «Про розмноження й збереження російського народу» (1761) Ломоносов приділив велику увагу боротьбі з дитячою смертністю й розширенню медичної допомоги населенню.

В останні роки життя слава Ломоносова поширилася далеко за межами батьківщини. У1760 р. він був обраний почесним членом шведської Академії наук. 10 жовтня 1763 р. Ломоносов був урочисто обраний почесним членом Петербурзької академії мистецтв. 13 квітня 1764 р. Болонська академія наук, віддаючи належне заслугам Ломоносова в галузі мозаїчного мистецтва, обрала його своїм членом.

Будучи хворим, Ломоносов переживав за долю того, чому було Присвячене все його життя. За кілька днів До смерті він зі смутком сказав своєму другові академікові Я. Я. Штеліну, який знаходився біля нього: «Друже, я бачу, що повинен померти, і спокійно дивлюся на смерть, жалію тільки про те, що не міг я зробити всього того, що вживав я для користі батьківщини для збільшення наук і для слави Академії, і тепер, наприкінці життя мого, повинен я бачити, що всі мої корисні наміри зникнуть разом зі мною».

4 квітня 1765 р. у віці 54-х років М. В. Ломоносов помер і був похований у Санкт-Петербурзі на цвинтарі Олександро-Невської лаври.

Більше двох століть минуло з часу смерті Ломоносова. Кращі люди завжди віддавали належне його заслугам.

«На берегах Льодовитого моря, — писав В. Г. Бєлінський, — подібно північному сяйву блиснув Ломоносов. Сліпуче й прекрасне було це явище. Воно доводило собою, що людина є людина у всякому стані й у всякому кліматі, що геній уміє тріумфувати над усіма перешкодами, які це протиставляє йому ворожа доля, що, нарешті, росіянин здатний до всього великого й прекрасного».   

Правий був Б. Н. Меншуткін, відносячи до самого Ломоносова зроблений ним останній переклад Горація:

Я знак безсмертя собі збудував

Вище пірамід і міцніше міді,

Що бурхливий Аквілон зітерти не може,

Ні безліч століть, ні їдка стародавність.

Не зовсім я вмру, але смерть залишить

Велику частину мою, як життя скончаю…

Вікторина «Що? Де? Коли?»

У вікторині беруть участь команди «Атом» і «Молекула».

Правила гри:  вовчок заводить капітан команди. Конверт із запитаннями асистент передає ведучому, який оголошує їх. На обмірковування питання відводиться 1 хвилина.

За повну відповідь, без доповнень іншої команди, команда одержує Збали.

За відповідь із доповненням іншої команди команда, що відповідає, одержує 2 бали, команда, що доповнює, одержує 1 бал.

Якщо команда не дає правильної відповіді, а інша відповідає пра­вильно, то перша команда не одержує балів, а друга одержує 3 бали.

Якщо вболівальники команди доповнили відповідь, то команда одержує ще 1 бал.

У вікторині — 17 питань про М. В. Ломоносова, три літературні паузи (вірші М. В. Ломоносова й М. О. Некрасова «Школьник»), дві музичні паузи.

Питання 1. Кому належить вислів «Широко простягає хімія руки свої в справи людські»? У якій роботі він зустрічається?

(Вислів належить М. В. Ломоносову. Зустрічається в роботі «Слово про користь хімії»)

Питання 2. У листі до Ейлера М. В. Ломоносов сформулював важливе відкриття й дав йому образне порівняння: «Скільки годин я витрачаю на сон, стільки ж віднімаю на відпочинок». Назвіть відкриття, зроблене М.В. Ломоносовим.

(Закон збереження маси речовин)

Питання 3. Який російський поет та в якому вірші говорить про Ломоносова як про архангельського мужика, що «став розумний і великий»?

(М. О. Некрасов у вірші «Школьник»)

Питання 4. Який вищий навчальний заклад і коли було засновано в Росії з ініціативи М. В. Ломоносова?

(Московський університет, у 1755р.)

Питання 5. Скільки та які мови знав М. В. Ломоносов?

(М. В. Ломоносов знав десять мов: російську, латинську, німецьку, французьку, грецьку, церковнослов'янську, англійську, італійську, іспанську, польську)

Питання 6. В якій роботі Ломоносов висловлює основні положення атомно-корпускулярного вчення?

(У фізичній дисертації про різницю змішаних тіл у 1739 р.)

Питання 7. Хто є основоположником російської наукової термінології? Назвіть кілька слів, уведених ученим у російську мову.

(М. В. Ломоносов. До нашого часу збереглися уведені ним слова: термометр, формула, пружність та ін.)

Питання 8. Назвіть працю з хімії, написану М. В. Ломоносовим у віршованій формі.

(«Лист про користь скла»)

Питання 9. Як називався винайдений Ломоносовим прилад, що є праобразом сучасних літаків? З якою метою він використовувався?

(У 1754р. на засіданні Академії наук Ломоносов демонстрував невеликий прилад — «аеродромну машину», що використовувалася для підйому на значну висоту метеорологічних приладів)

Питання 10. Який прилад був винайдений Ломоносовим для вимірювання часу на початковому меридіані?

(«Морські годинники» — особливого роду пружинный хронометр, що був сконструйований Ломоносовим незалежно від англійських винахідників)

Питання 11. Який мінерал названий на честь Ломоносова?

(Мінерал ломоносовіт, знайдений геологами в 1965 р. на Кольському півострові. Він легко перетворюється на склоподібну масу під час плавлення й багатий на фосфор)

Питання 12. Який зв'язок можна встановити між цими предметами (на підставці — кольорове скло) та роботами М. В. Ломоносова?

(М. В. Ломоносов заснував Усть-Рудницьку фабрику кольорового скла ті тим самим, заклав основи для нової галузі російської промисловості — виробництва кольорового скла)

Питання 13. Що знаходиться всередині чорного ящика? Який зв'язок між умістом ящика та ім'ям Ломоносова?

(На ящику — клеймо ЛПЗ — Ленінградський порцеляновий завод. У ящику — виріб з порцеляни)

Питання 14. Що писав Ломоносов про користь експерименту?

(«Хімік потрібен не такий, що лише з одного читання книг зрозумів цю науку, але який власним мистецтвом у ній старанно вправлявся»)

Питання 15. У якій зі своїх праць Ломоносов чітко сформулював положення про хімію як науку, її зміст, про зв'язок хімії з іншими науками?

(«Елементи математичної хімії»)

Питання 16. Розвиток яких хімічних виробництв пов'язаний з ім'ям М. В. Ломоносова?

(Розвиток порцелянової, скляної, металургійної, гірничорудної й солевидобувної промисловості)

Питання 17. Яке нововведення запропонував М. В. Ломоносов у викладанні хімії?

(У 1748 р. Ломоносов запропонував лабораторні заняття з хімії для студентів. Це було за 75років до того, як німецький хімік Ю. Лібіх запропонував цю форму навчання для студентів)

Література

1.                 Астафуров В.И., Макареня А. А. М. В. Ломоносов: Книга для учащихся. - М.: Просвещение, 1985.                                                          1

2.                 Балезін С А., Бесков С. Д. Выдающиеся русские ученые-химики.— М.: Просвещение, 1972.                                                          щ

3.                 Биографии великих химиков.— М.: Мир, 1981.

4.                 Морозов А. А. Жизнь и творчество М. В. Ломоносова,— М. :Детгиз,. 1961.

5.                 Муратова К. В. М. В. Ломоносов.— М.: Учпедгиз, 1961.

6.                 Равич Н. А. Повесть про великого помора.— М: Детгиз, 1961.

7.                 Морозов А. А. Ломоносов,— М.; Молодая гвардия, 1965.— (ЖЗЛ).

8.                 Ломоносов М. В. Твори.— К.: Художня література, 1979.

9.                 Ломоносов М. В. Стихотворения.— М.: Советская Россия, 1981.